Вітаємо переможців творчих конкурсів!

Змагання вже давно за плечима, а ми і досі продовжуємо вітати і нагороджувати. Отож,вітаємо команди, які взяли участь в творчих конкурсах і поділились своїми спогадами. Також ми особливо вдячні людям, які долучались до голосування і непокладаючи рук лайкали фото, репостили записи. Ви всі великі молодці!
А тепер на десерт – оголошення переможців. В конкурсі фото звітів з 101 лайком перемагає команда «М’язова радість». А в конкурсі творчих звітів – команда «Ластівки», яка представила два відео. Переможці отримають по сертифікату на команду на суму 600 грн від Travel-Extreme.

17202972_1335400953196924_2005613009360055440_n

Команда “На дивані”

Звіт однієї з учасниці команди :
Вперше я взяла участь в зимових змаганнях з мандрівництва”Снігохід”. Це був чудовий захід, який допоміг мені відійти від нудних буднів і відпочити душею. Місцями було трохи складно, але командна підтримка давала своє).
Я по-новому відкрила для себе Вінницьку область та насолодилась чудовими краєвидами Вороновиці.
Дуже вдячна організаторам цього заходу за те, скільки вони в це вклали і скільки роботи було пророблено для цього.
Автор – Ліза Литвиненко (Єнот)

Творчий звіт команди “Казинаки”

…. Стартували і починаємо бігти, “оце мощнєйші пацани в мене в команді” зразу подумав я, через метрів 500 я вже подумав, що краще поберегти сили, бо ще довго нам іти,.. так і вирішили … щось я не бачу ту церкву більше … а нам точно туди? …. обганяємо одних … інші не туди повернули… наздоганяємо інших, обходимо
… “Хлопці, я ні на що не натякаю, але ми так норм валимо”, “Ну так )” … ще ж буде конкурс фото, треба наклацати … а фотографа ж ніхто не чекає 🙁 … гарно ж тут, тихо як … приходимо на точку з стрільбами, перший привал … починає йти сніг, а по прогнозу не мав іти, а я ж в флісці, втфк? … довго сперечаємось, як нам в взяти ті 4 точки, “та так”, “та не так”, “та отак”
…. “має бути десь тут”, “бачу, он там”, “може краще обійдемо”, “та давай”, “та тут високо”, “та спустимось”, встигли спуститись, перевести дух і зробити фото, доки інша команда обходила…. все тепер по прямій на “А”
… періодично міняємось з Ярославом трекінговими палками … “о пеньочки, якраз щоб посидіти” .. “о, тут явно хтось проходив” , “чого, бо сніг протоптаний”, “ні, жовтий сніг” … “через село буде довше, обійдем збоку”
… “Та йдем, тудою”, “Та там снігу по-коліна далі, для чого сили тратити” , “Та правильно ідем, давай йдем далі” , “Та не піду я тут більше, я вийду на дорогу”, “Та немає там на карті короткої дороги”, “Та має бути якась сільська дорога”, “Ми підем по цих протоптаних слідах”, “А я піду по дорозі”, “Зустрінемось на точці тоді” … (якщо вам цікаво, то Ярослав випередив нас на секунд 10)
… я втомився, “а може перекусимо?” спитав я, їсти не хотів, просто постояти хотів )
… дивна річ, коли ми разом з кимось ішли і звертали чи то в ліс, чи то в якийсь провулок з дорого “щоб скоротити”, то за нами ніхто не ішов (рази 3-4 так було)
… Ідемо ярком на зустріч якась жіночка,
Ж: а ви куди хлопці?
Я: ми в ліс
Ж: а в який ліс?
Я: я не знаю 🙂
Ж: хлопці, але ж там немає лісу
Я: Є! 🙂 , але десь через 3-4 км
… о, який рижик на заборі(фото), фотографую його,і поки я це робив, зза рогу гавкаючи, вибігли 2 “страшних звєря” (на відео можете їх побачити)…
… ми трохи не туди повернули
… а на карті цієї сітки нема!
… Ідемо через село, уже ближче до фінішу, проходимо біля будинку, виглядає з дверей дівчина:
Дівчина: хлопці, а що це у вас таке, марафон?
Я: ні це змагання з пішого мандрівництва?
Д: а з відки ви?
Я: ми з Києва.
Д: ого
Відходимо далі..
Я: якби ж вона ще сказала, що у неї є гарячий чай і дома нікого нема
Хл2: 0_о це вона тобі сказала?
Я: та ні) , якби
Хл2: то що, ти б після фінішу повернувся до неї?
Я: якби вона це сказала і додала, що робить хороший масаж, то ви б фінішували без мене 😀 😀
Хл2 і Хл3: 😀 😀
….. “там десь має бути прохід між ставками на карті”, “та так пройдемо, дивись уже протоптано як”… “на цю точку уже точно не підемо, бо не встигнемо” … нам залишається прапорець, на перетині 3-х лісових доріг,. що може бути простіше? особливо, якщо зараз зима, і ти ще йдеш в полі, і вже пройшов більше 35 км
… божечькі, ви не уявляєте, яка радість, ми знайшли той прапорець, переможне селфі на його фоні, тепер на фініш!… “телефонуй питай чи ще історична точка працює”… “Думаю на треба пробігтись трохи” … бігти та ще й вгору, після пройденого, та я м@н@в .. продовжив біг, коли піднявся на верх ….
… прибігаємо на останню точку, за 2 хв пишемо опитник, 7 з 10 правильно, непогано…
дуже слизькі сходи, я ледь не впав, Роман підсковзнувся, біжимо до фінішу
.. ще треба зробити фото на фоні школи.. клятий телефон, підвисла камера, “все норм фотографує”… прибігаємо на місце фінішу, на годиннику 17:59 … в взутті уже чвакає після бігу….
Насправді “Баунті” це не райська насолода, райська насолода – скинути термуху і взуття після змагань … “о богі” 2 пальці сині, здоровий мозоль на великому пільці, … Роман каже, що в мене злізе ніготь на одному пальці (пощастило, ще не зліз і певно уже не злізе) … було б не погано в десятку потрапити … ех жаль в одному місці часу багато потратили … сходили підрахували бали і показали фото точок … ого, нічосі та ми по результатах на 3-є місце ідем… нагородження, призи, медальки 🙂
… автобус назад до залвокзалу, але моя зупинка трохи раніше, бо мене зустрічає батько з братом на півдорозі до Вінниці 🙂

P.S. Що таке сила волі і бажання до перемоги на прикладі снігоходу для мене?
1. Це коли ви уже пройшли десь кілометрів під 40 і останній км ви уже біжите!, бо хоч і маєте запас в 10хв, але якесь дивне відчуття починає підказувати тобі, що треба бігти.
І це відчуття справджується, бо в результатах ти бачиш, що всього 2хв відділили команду від штрафних балів..
2. Це коли продовжуєш валити після пройдених 30 км, як тобі уже здається без сил, з опущеною головою і просто говориш собі, “просто дивись на сліди від ніг Романа і став свою ногу на теж місце, просто став ногу і не відставай” … коли ти підіймаєш голову до неба і подумки говориш “Боже, дай мені сил!”
(реально так і було 🙂 )
3. Це коли десь через км 8 у тебе починає боліти коліно, потім перестає, потім знов болить( і ці “гойдалки” тривають до самого кінця), потім починає боліти один палець, потім відчуваєш що мозоль уже натерся на пальці іншої ноги, потім за км 20-25 в тебе починають боліти стопи…

Творчий звіт команди “Мультифрукти”

Їздили з #Roman Stefuryshyn взяти реванш за тогорічний дуже образливий програш івано-франківської команди на Снігоході 2016. Того року ми не знали, що час відсидки на етапах додається до загального часу команди тож не побігли на останнє КП, бо реально не встигали б вчасно на фініш і не знали, що в нас було ще 17хв і цього було більш ніж достатньо, щоб його взяти і вийти на друге місце. А так – образливе четверте. Цього року мої тогорічні компаньони з різних причин не змогли брати участь (#Іван Жолобан (Ivan Zholoban) давай одужуй, нам тебе нестає), а Роман як раз одужав після травми і зібрався перевірити сили, навіть бігав перед змаганнями, чим я похвалитися не можу.
Чим мені подобаються ці змагання так це організацією та таким собі достатньо фундаментальним підходом. Одразу видно. що змагання далеко не перші-другі і, звісна річ, далеко не останні. Єдине тільки мав надію побачити лижників на дистанції, тим більш погода дозволяла, але чомусь “ні”. Може наступним разом. А може і я сам…
Цього року змаг проводився в районі села Вороновиця біля Вінниці і не дуже крутий рельєф місцевості цілком компенсувався доволі глибоким снігом. Стартували ми з Романом в перших ланках, але вже на третьому КП відстали, тому що я неправильно забив точку в навігатор і ми хвилин 10 шукали точку там, де її бути не могло. Далі треба було наздоганяти, але наступний етап був стрільба, а дивлячись біатлон ми знаємо, що підходити на стрільбу на високому пульсі не бажано. Цього року стрільба була як з пістолета так і з гвинтівки з оптичним прицелом. Я вже був знайомий з пластуновським пістолетом – тож Роману дісталася гвинтівка. Результат – 10 з 10 і ми задоволені біжимо далі наздоганяти свій час. Але не проходиить і 20 хвилин, як я роблю наступну помилку – ми сходимо з натоптаної траси і починаємо тропити по лісі. Я зрозумів свою помилку, але тут вже нема чого було міняти і ми втратили ще хвилин 10 на цьому перегоні (спочатку здавалося, що всі 20 хв, але вдома подивився трек і поміняв думку). Далі КП-шкі були доволі однозначні, без якогось особого напряга, але в одному місці нам довелось впертися в огорожу для кабанів, яка не позначена на жодній з карт, які були на всіх наших пристроях. Якимось внутришнім відчуттям я вирішив обходити її зліва і не прогадав. Гачок в кілометр і ми вже біля КП з техетапом, де можна попити чайку та згамсати смаколиків, чим ми і скористувались (знову ж таки дякуємо організаторам). Разом з нами бігли хлопці, які пішли обходити огорожу праворуч і десь загубилися, принаймні ми їх ні на КП ні після не бачили.(слухайте, а їх взагалі хтось потім бачив:-)), там ще хлоп біжав у футболці з коротким рукавом) Ті, хто ходив обходити огорожу праворуч казали, що вона дуже далеко тягнеться і вони згаяли багато часу. Так що хоч тут чуйка не підвела. Вже підходив час до етапу Першої Медичної Допомоги і тут знадобився дзвінок другу. Іван сидячи вдома на дивані так само прийняв участь у гонці. Він розказав нам всі нові тенденції в медицині, всі терміни на які треба накладати джгути та фіксуючи пов’язки, але нам дістався достатньо простий варіант і ми швидко оказали першу допомогу від хімічних опіків під час консервації. Тут також можна було випити чаю чим ми і скористувалися, поки думали куда нам далі бігти. В нас ще вистачало часу (2 з половиною години) на пару дальніх КП і маючи надію взяти дальню 20-бальну точку ми рушили до неї. Але стан стежки залишав бажати кращого і те, що ми думали пробігти до першого дальнього КП за півгодини ми бігли в півтора рази довше. І хоча ще дві точки були ось поруч – нам реально не ставало десь 20-30 хвилин, щоб їх взяти та вчасно повернутися на обов’язкове КП та фініш. Можливо що не стало як раз тих хвилин, які були згаяні в першій половині дистації. А далі було повернення по знайомому маршруту та надія, що перед нами вже хтось біжав таким маршрутом на фініш та протоптав вже стежку. Як виявилось – не дарма. Дякую #Пан Микола (Pan Mukola) за пробиту стежку через поле. Нам було значно легше. По дорозі забираємо останнє КП та біжимо на обов’язкове КП в музей. Треба сказати, що ми всю дорогу “ганяли” один одного по датах, прізвищах та подіях, що згадуються в брошюрі виданій на старті, щоб з честю витримати екзамен по історії Вороновиці. І можу сказати, що мені ще довго буде снитися пан Горохолинський, який нависає наді мною та грозно так питає: “А в якому році я почав будувати палац?!” і я починаю згадувати: “1777, а ні, то ж він вже скінчив будувати, а починав у 1770! ” Але менше з тим. В результаті ми відповіли на всі пиитання правильно, отримали свої 20 балів та побіжали на фініш.
Я відчував по своєму фізичному стану та по помилках, що претендувати на щось дуже високе нам не судилося, але коли побачив у фінішній відомості, що ми четверті – впав у розпач. Якби були там п’яті – шості, а попереду сильні команди – то не було б так образливо, але, блін, другий рік поспіл четверті… І тут чую біля таблиці розмову:
– А що це за команда, яка все взяла?
– Так це не команда, це вони просто строку перевірочну не видалили.
І тут я іншими очима глянув на таблицю. І одразу побачив що ми не четверті, а треті. Що третіми ми стали лише тому, що побіжали за тим дальнім КП. І якби взяли те, що запланував – то взагалі були б перші. Тобто реально ми були від першого місця на відстані двох помилок і це ж супер! Бо є резерв, а якщо врахувати, що ми майже не тренувалися від грудня місяця – подвійний резерв. І одразу помінявся настрій, а коли нас ще й нагородили та подарували купу всяких ніштяков – то я зрозумів, що собі самостійно зробив полярні відчуття в порівнянні з тогорічними змаганнями, коли ми довший час рахувалися другими і тілька після оскарження результатів стали четвертими.
Наприкінці хочу подякувати спонсорам #Gorgany.com #Travel-Extreme.com.ua #Girsvit.com #Air-puls.com.ua та турклуб “Бідняжка” що вірять в організаторів та спонсують такі заходи. Ну і, ясна річ, хочу подякувати організаторам за дійсно чудові змагання з відверто домашньою душевною атмосферою де збираються дуже приємні та файні люди і куди хочеться приїзджати знову і знову.

Результати змагань “Снігохід 2017”

Вчорашній день виявився дуже насиченим, учасники не жаліючи сил та своїх ніг прямували до фінішу. На щастя, ніхто не постраждав та всі команди фінішували.

В заліку «А» любителі всього команд було 20, а в заліку «Б» професіонали – 17.

Команди-переможні в заліку «А» любителі:

3 місце – «Казинаки»  (м.Київ);

2 місце – «PingVin» (м. Вінниця);

1 місце –« Братани» (м.Львів).

Команди-переможці у заліку «Б» професіонали:

3 місце – «Мультифрукти»  (м. Донецьк, Івано-Франківськ);

2 місце – «Білі вовки» (м. Львів);

1 місце – «Тягништовхай» (м. Вінниця).

Окремо було відзначено команду «Вітер в писок» (м. Львів) як команду з найкращими результатами серед команд в складі яких були дівчата.Без имени-1 профі

Спонсори змагань у 2017 році!

Ось і вже на носі змагання із зимового мандрівництва «Снігохід» 2017! Завершуються останні приготування, додруковується поліграфія, останні домовленості, доїжджають банери, сертифікати, подарунки. Надворі сьогодні чудова погода! І ми з радістю можемо вже підбити підсумки по наших спонсорах і ще раз надихнути вас на хороші результати під час змагань!

Отож, цього року спонсором змагань є Департамент соціальної та молодіжної політики Вінницької ОДА., завдячуючи їм буде забезпечено харчування, перевезення, поліграфія та теплі повязки всім учасникам. Також департамент посприяв у підготовці до змагань, пошуку приміщення для ночівлі у Вінницькому транспортному коледжі.

Ледь не першими і вже багаторічними спонсорами змагань є мережа магазинів Gorgany.com, які активно підтримують заходи, що популяризують активний та здоровий спосіб життя. Вже декілька років поспіль вони радують призерів змагань сертифікатами та якісними подарунками, зокрема від Osprey та Turbat (який є українським брендом)! Магазини Gorgany є у Львові, Києві, Івано-Франківську, Чернівцях, Тернополі, Рівному, Житомирі.

Приємним здивуванням для нас було, коли зателефонували з клубу екстремального відпочинку AiR Pulse, що знаходиться у Могилів-Подільську, Вінницької області. AiR Pulse запропонували неординарні сертифікати для переможців змагань! А тепер ми вже подружились із людими з клубу і надіємось на продовження співпраці.

Також спонсорську підтримку вирішили надати Travel-Extreme, FireMaple, F.A. Travel-Extreme є лідером серед виробників туристичних рюкзаків, страхувальних систем та спорядження для активного відпочинку. Fire-Maple спеціалізуються на спорядженні для альпінізму, скелелазіння, спелеології, гірського туризму, а  також робіт на висоті. F.A. – виробник компактних газових пальників та посуду для туристів.

Звичайно, Вінницькі магазини туристичного спорядженяя не стоять осторонь, а допомагають у проведенні Снігоходу сертифікатами. Магазин Гірський Світ вже більше 10 років працює в сфері OUTDOOR, на базі магазину працює веломайстерня і лижний сервіс.

Ми щиро вдячні видавництву Україна. Відпочивай активно!, які відразу погодились стати спонсорами змагань, хоч ми і звернулись до них в останній тиждень. «Україна. Відпочивай активно!» пропонують якісні вологостійкі карти Карпат, путівники та велопутівники Україною.

Тур-клуб «Бідняжка», не знаю чи знайдеться хтось у Вінниці, хто не чув про цей клуб неймовірно активних людей?! Це Клуб друзів для друзів, де панує тепла атмосфера. Завдяки їм багато вінничан (і не тільки) мали змогу виїхати на відпочинок за межі міста за досить низькими цінами та провести відпочинок активно.

Товариство Червоного Хреста у Вінницькій області вже вдруге допомагають організовувати змагання Снігохід та дбають про безпеку учасників під час змагань. Метою діяльності руху є захист людського життя та здоров’я, запобігання людським стражданням та їх полегшення, незалежно від раси, релігійних та політичних поглядів.

Вінницький обласний центр фізичного здоров’я населення “Спорт для всіх” цього року також долучаються до проведення змагань! А як саме, Ви зможете побачити вже під час змагань!

Вороновицький музей історії авіації та космонавтики України. Цього року учасники змагань зможуть відвідати музей і більше дізнатись про історію авіації та космонавтики України.

До зустрічі на змаганнях;) Щиро дякуємо Вам за підтримку!

Ще маєш тиждень, щоб зголоситись!

7Досі не наважився зголоситись на Снігохід 2017? Не біда, адже у тебе є тиждень щоб змінити це і влаштувати собі цікавий та динамічний час на Вінниччині!

Зареєструватись легко, варто лиш зібрати однодумців та заповнити онлайн форму до 7.01=)

До зустрічі вже на змаганні!